Следуещее событие через:
+ +
7 Дней
15 Часов
11 минут
39 секунд

50 на 50

…А на двоих — сто!

Нынешней весной свой «полтинник» отпразднуют старожилы клуба «Булат» Александр Сорокин и Михаил Паламаренко. В преддверии их именин вышел материал в Летописи авторской песни Украины Петра Васильевича Картавого (№5 (491) за 2018 рік). Читаем и не забываем поздравлять виновников в своё время.

9 лютого 50 років Олександру Сорокіну, а 21 березня – Михайлу Паламаренку

З Михайлом Паламаренком ми знайомі з 1987 року, а 16 серпня 1988 року були серед засновників сумського клубу авторської пісні (КАП) “Булат”. У лютому 1989 року Михайло привів у “Булат” свого 21-річного друга Олександра Сорокіна, який відслужив армію і співав пісні бардів. Сашко органічно влився в колектив “Булату”, і відгукнувшись на пропозицію киян поїхав у Карпати, де в притулку “Довбушанка” чернівецькі барди організували пісенний збір представників різних міст. У березні на 1-му фестивалі “Булат-1989” Михайло прослуховувався, а Олександр допомагав організаторам.
У червні 1989 року делегація клубу поїхала на фестиваль ім.Грушина (на Волзі). Звідти М.Паламаренко, О.Сорокін, Г.Строкаліс, А.Тимошина, П.Картавий і В.Ободяк переїхали під Казань у табір бардів “Буян”. Отаборились ми разом з талліннцями і перм’яками. Організатори табору запропонували нам обрати старосту “деревні”, який представлятиме наш тимчасовий колектив. Висунув кандидатуру Олександра Сорокіна, бо у нього немає владних амбіцій. Він із тих бардів, які щиро і без претензій співають для слухачів.
Поїздка на фестиваль і в табір збагатила репертуар сумчан, особливо були популярні пісні Андрія Козловського та дуету із Москви “Красные коровы” (“Если б я запел, запил…” і “Были кони резвые,…”). Про виступ Олександра Сорокіна і Михайла Паламаренка в листопаді 1989 року в Сумському обласному управлінні статистики написав у статті “Як барди сумського КАП “Булат” 25 років тому “зіпсували” комуністам свято”, що опублікована у літописі №46 (319) за 2014 рік.
Далі Олександр Сорокін і Михайло Паламаренко співали на концертах клубу, кулуарах фестивалів та біля вогнища в лісі. Олександр Бєльський організував 2000 року гурт “Чаю”, де з ним співали Олександр Сорокін, Михайло Паламаренко, Євгенія Торопова. Пам’ятаю виступ колективу на фестивалі “Срібні струни – 2000” в Черкасах, там гурт став лауреатом.
У вересні 2001 року довелося мені організувати в Сумах 1-й фестиваль “Українська Хвиля”, де з метою популяризації пісень українських бардів ввів номінацію – “виконавець авторських пісень”. Складність полягала у тому, що в українській авторській пісні немає такої номінації, а сумські виконавці не знали пісень українських бардів. На касету записав пісні Ольги Богомолець, Едуарда Драча, Олександра Смика, Андрія Чернюка, Володимира Шинкарука і роздав сумським виконавцям. Тоді і виникло тріо: Олександр Сорокін — Михайло Паламаренко — Наталка Смертяк, які з піснями В.Шинкарука стали лауреатами “Української Хвилі”, а потім отримали схвальні відгуки на фестивалі “Байда” у Запоріжжі.
5 грудня 2001 року з Оксаною Тішик провели ми у Глухівському педагогічному університеті зустріч бардів, що співають українською. Там до згаданого тріо сумчан долучилася Валерія Олійникова, яка згодом придумала назву квартету – “Чужасі”. Пізніше у квартеті Валерію замінить Євгенія Торопова. Квартет виступав на фестивалі “Булат” та в інших містах.
Олександр Сорокін співав на зустрічі колишніх вихованців дитбудинку в Юнаківці (2012 рік), а разом з іншими бардами – на презентаціях моїх брошур (2011, 2013 роки), 90-річчі освітянина і барда Миколи Моренця (2012 рік) та моїх ювілеях у 2006, 2016 роках. За це вдячний співцям, із якими творили клуб і фестиваль “Булат”.
21 листопада 2013 року в бібліотеці ім.. Т.Шевченка відбувся творчий вечір Олександра Сорокіна і Михайла Паламаренка, де бардів радо підтримали слухачі. Весною 2014 року, при загрозі російського вторгнення, Олександр Сорокін чергував на блокпосту в Сумському районі. На запрошення волонтерів Олександр Сорокін і Михайло Паламаренко у грудні 2014 року співали українським воїнам в селі Піски на Донеччині, а весною 2015 року – прикордонникам на Луганщині. Крім цього Олександр двічі виступав перед воїнами в Луганській області.
9 лютого 2018 року Олександру Сорокіну – 50, а 21 березня – ювілей у Михайла Паламаренка, отже їм разом буде 100 років, 60 із яких вони співають пісні бардів. Ювілеї варто відзначити новим творчим вечором бардів із залученням друзів.
Петро Картавий Літопис авторської пісні України (№5 (491) за 2018 рік)

 

Но что же я вижу?.. Всему вопреки
Два смелых красавца воткнули шнурки!

(Олег Корженко, 2008)

 

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *






О КЛУБЕ

Клуб авторской песни "Булат" - это некоммерческое, неполитическое объединение единомышленников, любителей и ценителей жанра авторской песни. В своей деятельности Клуб направлен на развитие жанра авторской песни и руководствуется коллегиальными решениями членов Клуба.

ПОИСК ПО САЙТУ

Мы в социальных сетях: