На сайте Сумской центральной городской библиотеки им. Т. Шевченко опубликована статья Татьяны Лебедь о поэтическом вечере с участием Ирины Легоньковой, Валерия Акулинина и Александра Спицкого.

«Співана поезія» в бібліотеці

Сумський жовтень насичений культурними подіями. Ось і в неділю, 30 жовтня, у відділі літератури з мистецтва Центральної міської бібліотеки ім. Т. Г. Шевченко засвітився затишний вогник творчого життя.

Зустріч з авторами-виконавцями Олександром Спицьким (Конотоп), Валерієм Акулініним і поетесою Іриною Легоньковою (Харків) відбулася в рамках спільного проекту бібліотеки та міського клубу авторської пісні «Булат збирає друзів». Їх програма мала назву «2+1» не випадково, адже харків’яни Валерій та Ірина – давно сімейна пара.

Ірина Легонькова – біолог за професією і поет за покликанням, автор книги віршів «Слова на ветер». Ірина постійна ведуча майстер-класів фестивалів «Есхар», «Булат», переможець Грушинського фестивалю в номінації «Поет — Лицар слова».
Спицький Олександр Миколайович – конотопський поет, бард, лауреат Міжнародного фестивалю авторської пісні «Славутич — 99″ в номінації «кращий автор». Закінчив Київське училище культури. Працює викладачем по класу гітари в дитячій школі мистецтв. Вийшли друком його книжки: «Зарисовки о главном» та «Доля чи випадковість».

Валерій Акулінін – колишній сумчанин, фізик, вихованець клубу авторської пісні «Булат». Вважає, що його авторським пісням найбільш підходить термін – «співана поезія», так як на перше місце він завжди ставить вірші, їх зміст. Автор збірки поезій «Рубеж».
За словами Олександра Спицького, вони з Валерієм дружать вже досить давно, а об’єднала їх любов до творчості Володимира Висоцького.

Програму вечора умовно можна поділити на три частини. У першій звучали пісні і вірші, наповнені глибоким філософським змістом і пофарбовані осінніми барвами: «А за окном», «Небо накрило місто», «Нам нужно не так уже много», «Зачем синица мне в руках» та інші.

Друга частина – гумористична, де яскраво проявив себе Валерій Акулінін зі своїми піснями: «Старый друг мой Билли», «Мне отключили свет», «Случай в троллейбусе».

У третій частині виконавці повернулися до серйозної тематики – прозвучали пісні та вірші про життя, про стосунки, про любов: «Не лишай меня памяти», «Минуты предрассветной тишины», «До тебе», «Нехай живе кохання».

А на завершення зал з захопленням слухав пісні на біс: «Посвящение друзьям», «Мне неизвестно как другие», «Первый снег».

Майже двогодинний виступ завершився оваціями від вдячних глядачів. Було очевидно, що під час зустрічі між артистами й публікою спалахнув вогник взаємного тепла і розуміння. Саме з таким відчуттям і розходилася публіка, яка насправді зовсім не хотіла йти і ще довго спілкувалася і ділилася своїми враженнями.

Ну а бібліотека на пам’ять про зустріч отримала в подарунок дві авторських книги від Олександра Спицького.

По материалам блога Сумской центральной городской библиотеки им. Т. Шевченко >>>